Юрій Теофанович Величко (народився 24 жовтня 1903 року) – професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань. У 1946–1975 рр. – завідувач кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань. У новоутвореному радіотехнічному факультеті був деканом і одним із засновників певних напрямків наукових досліджень факультету – теорії електричних мереж, лінійних електричних та радіотехнічних кіл. Автор кількох монографій і 60 наукових статей. Видатний фахівець у галузі теорії мереж, один з організаторів видання журналу «Теоретическая радиотехника».
Євген Федорович Замора (народився 24 жовтня 1914 року) – кандидат технічних наук, професор кафедри конструювання і технології виробництва радіоапаратури. З 1947 р. працював на кафедрі радіотехніки старшим викладачем. В 1954 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1958–1968 рр. був деканом радіотехнічного факультету. У 1960 р. створив та очолив кафедру конструювання і технології виробництва радіоапаратури, якою керував до 1974 року. Організував при кафедрі науково-дослідну лабораторію, яка проводила дослідження в галузі генерування високостабільних коливань НВЧ діапазону, започаткувала в Україні роботи в галузі автоматизації конструкторського проектування радіоелектронної апаратури. У 1961-1962 рр. виконував обов’язки проректора Львівського політехнічного інституту з навчальної роботи. Від 1974 р. працював професором кафедри конструювання і технології виробництва радіоапаратури, а з 1975 р. – професором кафедри радіотехнічних пристроїв. Опублікував 87 наукових і методичних робіт, серед яких одна монографія і 10 авторських свідоцтв.
Зенон Дмитрович Грицьків (народився 24 жовтня 1939 року) – професор кафедри електричних машин. У 1968–1991 рр. завідував лабораторією НДЛ-2. З 1991–2006 рр. – завідувач кафедри радіотехнічних пристроїв. Сферами наукових інтересів були методи та засоби телевізійної техніки, цифрова обробка зображень, електромагнітна сумісність. За результатами наукових досліджень опублікував одноосібно та у співавторстві понад 200 робіт. У тому числі одну монографію та один навчальний посібник.
Абрам Наумович Рабінович (народився 26 жовтня 1906 року) – професор машинобудування. У 1948 р. був скерований у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедри «Технологія машинобудування, металорізальні верстати». Напрямок науково-дослідної роботи кафедри – автоматизація виробничих процесів у машинобудуванні. Ним розроблені і впроваджені у промисловість ряд робіт з автоматизації процесів виробництва і складання комбайнових ланцюгів, автоматів для контролю розмірів і твердості деталей тощо. Його науковий здобуток – 110 опублікованих наукових статей, монографій, книжок. З його участю засновано наукову школу теоретичних основ розробки та проектування автоматичних верстатів і пристроїв для машинобудування і приладобудування.